Керівники розвідувальних відомств Чехії, Латвії та Швеції виступили зі спільним тривожним попередженням щодо неминучого загострення підривної активності Кремля на європейському континенті, вказавши на високу ймовірність різкої ескалації гібридної агресії вже найближчим часом. Оцінюючи перспективи прямого конвенційного зіткнення Північноатлантичного альянсу з Російською Федерацією під різними кутами зору, очільники спецслужб зійшлися в безапеляційному висновку: незалежно від розвитку подій на фронтах в Україні, масштабна диверсійна кампанія Москви вглиб європейських країн буде лише посилюватися. Російські спецслужби остаточно переходять від хаотичних поодиноких підпалів і вербування випадкових виконавців до цілеспрямованих ударів по критичній інфраструктурі та військово-логістичних вузлах, покликаних зламати волю союзників до спротиву.

Особливо різку та безкомпромісну оцінку поточним ризикам дав очільник Служби безпеки та інформації Чехії Міхал Куделка, який відкрито заявив про можливість реалізації Москвою агресивного силового сценарію на східному кордоні блоку. На його переконання, кремлівські стратеги розглядають варіанти збройного тестування стійкості колективної оборони безпосередньо проти суміжних держав-членів Альянсу, і ці загрози є справою найближчої перспективи. «Це можливо. Це може включати обмежене вторгнення, провокації під чужим прапором, масштабну кампанію впливу», – підкреслив чеський високопосадовець, додавши, що подібний небезпечний розвиток подій може стати реальністю вже протягом «місяців, а не років», хоча наразі «багато людей роблять усе можливе, щоб цього не сталося». Куделка пояснив, що Москва системно б’є по найвразливіших місцях західного суспільства, намагаючись паралізувати роботу національних контррозвідок надмірним потоком фальшивих інцидентів та придушити подальшу військову підтримку української армії.

Дещо стриманішу, але не менш зосереджену позицію займають у країнах Балтії, де питання безпеки постає найгостріше. Начальник Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвієтс констатував: «Ми не бачимо ознак неминучого нападу». За його словами, розвідка фіксує ознаки підготовки РФ до рішучіших дій у Європі, проте досі відкритим залишається фундаментальне питання: «Чи є у них прямі і конкретні плани, чи це лише частина їхніх загальних спроб посіяти страх і невизначеність у західному суспільстві». Регіональні політики опинилися в парадоксальній ситуації: роками закликаючи Захід прокинутися від ілюзій, нині вони змушені застерігати партнерів від надмірної паніки щодо неминучого вторгнення, аби не підірвати власну інвестиційну привабливість та економіку. При цьому латвійська контррозвідка чітко бачить якісну зміну характеру диверсій, оскільки Росія переходить від абстрактного залякування населення до прямих атак на об’єкти, що безпосередньо забезпечують західні постачання зброї для Києва.

Своєю чергою керівник військової розвідки та безпеки Швеції Томас Нільссон акцентував увагу на тому, що наразі немає жодних реальних ознак готовності Москви до чесних дипломатичних перемовин щодо припинення війни в Україні. Поворотним моментом у геополітичній ескалації він назвав нещодавній зухвалий інцидент із застосуванням дрона з вибухівкою в аеропорту Лейпцига, який західні органи слідства прямо пов’язують із діями російських розвідувальних центрів. Мета цієї масштабної диверсійної хвилі є абсолютно очевидною для всього безпекового середовища Європи: посіяти внутрішній розбрат між членами НАТО, паралізувати логістику допомоги для України та тримати європейських громадян у постійному стані екзистенційного жаху перед некерованою війною.