Катар активізував свої посередницькі зусилля у непрямих переговорах між Сполученими Штатами Америки та Іраном, намагаючись досягти компромісу, який дозволить розблокувати понад шість мільярдів доларів заморожених іранських фінансових активів. Цей дипломатичний прорив розглядається як ключовий крок до відновлення безпечного судноплавства через стратегічно важливу Ормузьку протоку та можливого перезапуску складних консультацій щодо іранської ядерної програми. Переговорний процес у Досі відбувається на тлі надзвичайно високої геополітичної напруги та наближення проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на вівторок, 3 листопада. Країни Перської затоки уважно стежать за розвитком подій, очікуючи на остаточну відповідь Вашингтона щодо запропонованих близькосхідних ініціатив.

Головна мета катарських посередників — подолати глибоку кризу довіри між Вашингтоном та Тегераном. Для цього був розроблений план із максимально стислими термінами реалізації. Згідно з пропозицією, США мають зробити перший крок: зняти блокаду нафтових суден, припинити перешкоджати доступу до фінансових активів та скасувати жорсткі санкції щодо експорту іранської нафти. У відповідь Іран зобов’язується розблокувати Ормузьку протоку. Важливим зрушенням стала згода Тегерана суттєво скоротити графік виконання цих взаємних кроків із початкових семи до двох днів. Попри це, прямі контакти між американськими та іранськими дипломатами наразі не плануються, а весь обмін пропозиціями відбувається виключно через катарських представників.

Ситуація в регіоні залишається вкрай нестабільною, що підтверджується нещодавнім інцидентом. Напередодні невідомими ракетами був атакований катарський газовоз, який прямував до Пакистану. Показово, що судно зазнало удару всього за кілька годин після отримання від Тегерана прямих гарантій безпечного проходу. Попри цю збройну ескалацію, Катар не відмовився від своєї місії. Офіційні представники сусідніх держав, зокрема Об’єднаних Арабських Еміратів, висловлюють серйозне занепокоєння. За словами представника ОАЕ Анвара Гаргаша, новий виток конфлікту не відповідає інтересам жодної з країн регіону, проте арабські монархії змушені «готуватися до найгіршого», розуміючи непередбачуваність ситуації.

Американська сторона тим часом демонструє багатовекторний підхід до вирішення кризи. Президент США Дональд Трамп заявив про суттєве знищення військового потенціалу Ірану під час попередніх операцій, зазначивши, що переговори просуваються, хоча й назвав іранську сторону «ненадійною». Водночас держсекретар Марко Рубіо підтвердив відкритість Вашингтона до дипломатичного врегулювання. Додатковим фактором тиску на Білий дім є жорстка позиція Ізраїлю: прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу наполегливо закликає американське керівництво завдати рішучого удару по Ірану одразу після проміжних виборів. Трамп наразі віддає перевагу очікуванню результатів катарських перемовин, що викликає роздратування в Ізраїлі, тоді як Пентагон паралельно готується до можливого відновлення масштабних бойових дій.

В самому Ірані лунають різні заяви щодо перспектив врегулювання. Міністр закордонних справ Аббас Арагчі висловив сподівання на перемогу дипломатії, але наголосив на повній готовності країни до військової оборони. Водночас відповідальний за питання безпеки Мохсен Резаї повідомив про отримання офіційного листа від віцепрезидента США Джей Ді Венса з пропозицією відновити переговори, відзначивши позитивну зміну тональності Вашингтона. Натомість у парламенті Ірану налаштовані більш безкомпромісно: заступник спікера Алі Нікзад категорично відкинув можливість будь-яких поступок. Він обґрунтував це попередніми порушеннями обіцянок з боку опонентів та бомбардуваннями ядерних об’єктів країни, що робить переговори у цій сфері абсолютно неприйнятними для Тегерана під будь-яким зовнішнім тиском.