В Україні розглядають можливість посилення відповідальності для осіб, які ухиляються від військової служби, а також тих, хто самовільно залишає військові частини. Паралельно триває розробка нової формули мобілізації, яка має враховувати потреби армії та встановлювати чіткі строки служби.

Про це заявила військовий омбудсман Ольга Решетилова, наголосивши на необхідності змін у підході до відповідальності.

За її словами, держава має спочатку зосередитися на посиленні покарання для ухилянтів, а вже після цього — на відповідальності за самовільне залишення частини.

«Моя теза на всіх нарадах — спершу має бути посилення відповідальності для ухилянтів, а тільки потім — посилення відповідальності за СЗЧ», — зазначила вона.

Решетилова також попередила, що майбутні рішення можуть бути непопулярними, однак без них змінити ситуацію не вдасться.

Вона пояснила, що частина громадян уникає служби через невизначеність щодо її тривалості. Саме тому робоча група працює над створенням зрозумілої формули мобілізації.

«Якщо людям сказати, що служба триватиме два чи три роки, вони зможуть планувати своє життя. Після цього має бути ротація», — підкреслила омбудсман.

Наразі в Україні діє як адміністративна, так і кримінальна відповідальність за порушення військового обліку та ухилення від мобілізації. За неявку до територіальних центрів комплектування передбачені штрафи, а у разі ухилення — покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Водночас за самовільне залишення військової частини понад три доби передбачена кримінальна відповідальність, яка в умовах воєнного стану може сягати від п’яти до десяти років ув’язнення.

Експерти зазначають, що зміни у законодавстві можуть бути спрямовані на більш справедливий розподіл мобілізаційного навантаження та зменшення кількості випадків ухилення від служби.

Таким чином, влада фактично готує комплексні рішення у сфері мобілізації, які можуть суттєво вплинути як на військову систему, так і на суспільство загалом.